Біла сукня, музика, тости, клятви. А тепер – невелике уточнення. Наречений – людина. Наречена – робот. Не костюмована жінка, не аніме-героїня, не персонаж гри. А повноцінний штучний інтелект у металевому або гуманоїдному тілі. Це любов? Фантазія? Чи вже майбутнє, яке підкралось непомітно?
Видання AI360 вирішило розглянути, чому люди все частіше закохуються в машини? Хто вже одружився з роботом? Що про це каже психологія, право та етика? І чи справді це виглядає дивно, чи, може, ми просто звикаємо до нових форм близькості?
Одружені з технологією
У 2017 році інженер з Китаю на ім’я Чжен Цзяцзя створив гуманоїдного робота-жінку на ім’я Їн’їн і влаштував символічну весільну церемонію. Вона не мала свідомості, але вміла промовляти прості фрази та розпізнавати китайські ієрогліфи. Робот не міг самостійно ходити, тому Чжен носив її на руках. Весілля не було юридично визнаним, але пройшло за всіма традиціями – з червоною фатою, обручками та друзями. Сам інженер пояснив, що обрав такий крок через труднощі у спілкуванні з людьми та бажання створити “ідеальну партнерку”.
У 2018 році 35-річний Акіхіко Кондо з Японії одружився з голограмою віртуальної співачки Хацуне Міку. Весілля відбулось офіційно, з гостями, квітами і обручками. І хоч шлюб також не визнали юридично, для самого Кондо це була реальна емоційна подія.
Акіхіко Кондо казав:
“Люди сміються з мене, але я щасливий. Вона підтримує мене тоді, коли інші – ігнорують”.
Це одиничні випадки чи початок нової епохи?
Коли стосунки – не про біологію
Українська модель і блогерка Анна Малігон стала вірусною після серії відео, де вона нібито перебуває в романтичних стосунках із роботом Tesla Optimus. У соцмережах вона жартома називає машину своїм партнером, а в одному з роликів – навіть отримує від нього квіти. Хоча це й очевидна іронія, відео набрали мільйони переглядів і викликали хвилю обговорень: чи можуть стосунки з роботами бути частиною нашого цифрового майбутнього?
Соціальні роботи, такі як Sofia від Hanson Robotics, вже давно не новинка. Вона отримала громадянство Саудівської Аравії ще у 2017 році та виступала в ООН. Її міміка, реакції й голос дуже схожі на людські. І головне – Софія вміє підтримувати розмову, жартувати і виявляти “співпереживання”.
Мобільний додаток-бот Replika дозволяє створити персонального AI-друга, веде особисті розмови і навіть фліртує. У 2022-му кількість завантажень Replika перевищила 10 млн.
Навіщо одружуватись із роботом?
Тут усе складніше, ніж здається. Причини можуть бути дуже різні:
- Соціальна тривожність: для багатьох людей знайомства, побачення, відмова – це стрес. Робот – передбачуваний, спокійний партнер.
- Контроль: у стосунках із машиною людина повністю контролює ситуацію. Це викликає у декого відчуття безпеки.
- Емоційна самотність: роботи ніколи не зрадять, не підвищать голос, не зникнуть. І це, як не дивно, гріє серце.
- Фантазія про ідеального партнера: люди часто проєктують власні очікування на AI-партнера, і машина “підлаштовується”.
Етика, право і мораль
Суспільство поки що не готове до офіційного шлюбу з роботами. Юридично це – нонсенс. Шлюб передбачає згоду обох сторін. А робот – не суб’єкт права. Він не має свідомості, відповідальності, емоцій у людському сенсі.
Втім, деякі експерти вже почали говорити про потребу нових юридичних понять:
Професорка, авторка книги “Turned On: Science, Sex and Robots” Кейт Девлін, питає:
“Якщо технологія задовольняє наші потреби в близькості та спілкуванні – чому ці зв’язки вважаються менш значущими?”
Правники сумніваються. А от футурологи переконані: у найближчі 30 років ми точно побачимо перший легалізований шлюб людини з роботом. Це питання не моралі, а еволюції правових норм.
А що каже психологія?
Фахівці розділились. Частина бачить у стосунках із роботами небезпечну форму ізоляції. Людина не вчиться вирішувати конфлікти, не практикує емпатію до іншого “живого”. Вона занурюється в контрольовану емоційну ілюзію.
Соціальний психолог Массачусетського технологічного інституту Шері Туркле попереджає:
“Це не стимулює користувача розглядати або змінювати емоційні та соціальні недоліки. Людські стосунки – особливо тривалі – саме через конфлікти й саморефлексію приводять до особистісного зростання. Робот ж не викликає таких відчуттів, тому покладання на нього може призвести до застою в розвитку”.
Інші вважають це адаптацією до нової цифрової реальності. Особливо в епоху, коли пандемія, соцмережі та віддалена робота різко зменшили кількість живих контактів.
Дослідниця з Університету Окленда Елізабет Бродбент, щодо роботів-компаньйонів розповідає:
“Роботи та чат‑боти можуть допомогти людям, які відчувають ізоляцію або самотність. Особливо помітний ефект у медичних закладах”.
Кохання 2.0 – це вже не жарт
На перший погляд, весілля з роботом – лише хайп. Але якщо подивитись глибше, це дзеркало наших страхів, самотності, пошуків. Ми не хочемо просто машини – ми хочемо того, хто нас прийме. Безумовно. Спокійно. Постійно.
Сьогодні це виглядає як фантастика. Але пам’ятаєте, як у 1990-х інтернет здавався дивиною, а в 2000-х – онлайн-знайомства були табу? Сьогодні це норма. Можливо, завтра нормою стане ідея кохання, у якому одна зі сторін – не людина.
І поки ми обговорюємо, чи можлива романтика з роботом, AI вже “вчиться” розпізнавати ваш настрій, інтонацію, запити. То, може, він уже закоханий у вас?
