Штучний інтелект вже не є чимось дивовижним у нашому повсякденному житті. Розумні помічники допомагають людям у медицині, фінансах, виробництві – і, звісно, у правоохоронній сфері. ШІ аналізує великі масиви даних, прогнозує можливі злочини та допомагає слідчим швидше знаходити винних. І хоча не так давно комісар поліції Жюль Верже для боротьби з Фантомасом потребував 15 книг і 3 фільми, технології, включаючи ШІ, здатні значно пришвидшити розкриття злочинів. Як бачимо, детективам сучасності на допомогу приходять новітні технології. Але наскільки вони ефективні? Чи не загрожують приватності громадян? Команда видання AI360 розмірковує, як штучний інтелект змінює роботу правоохоронців.
Як саме ШІ допомагає в розслідуваннях
Аналіз великих даних
Сучасні поліціянти стикаються з величезними обсягами інформації – камери спостереження, банківські транзакції, телефонні дзвінки. Раніше обробка таких даних займала тижні, тепер алгоритми ШІ можуть знаходити приховані закономірності за лічені хвилини. Стражі порядку усіх країн намагаються використовувати сучасні розробки по максимуму.
Приклад. Ще у 2011 році Федеральне бюро розслідувань (ФБР) США впровадило систему Data Integration and Visualization System (DIVS), яка використовує штучний інтелект для аналізу великих обсягів даних. DIVS об’єднує інформацію з різних джерел, таких як телефонні дзвінки, фінансові транзакції та записи з соціальних мереж, дозволяючи слідчим виявляти приховані зв’язки між підозрюваними та подіями. Ця система допомогла розкрити кілька складних справ, зокрема, мережі організованої злочинності та корупційні схеми.
Таким чином, на сучасних слідчих дільницях Лейстрейдам і Холмсам стало значно легше розкривати особистості типу Моріарті.
Виявлення фінансових махінацій
ШІ аналізує транзакції, щоб знаходити підозрілі фінансові операції. Алгоритми допомагають боротися з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та онлайн-шахрайством. А ще такі системи постійно вдосконалюються. І це, своєю чергою, дозволяє правоохоронцям швидше реагувати на потенційні загрози та запобігати злочинам ще на етапі їх підготовки.
Приклад. У 2024 році казначейство США застосувало ШІ для виявлення шахрайських схем, що дозволило повернути 4 мільярди доларів, втрачених через незаконні операції.
Алан Форд і Бригада 13 готові допомогти, якщо що. Але, скоріш за все, ШІ справиться й самотужки.
Розпізнавання облич
Використання камер з підтримкою ШІ для ідентифікації підозрюваних у реальному часі – дуже крута фішка. Як приклад, у Китаї ця система була впроваджена на багатьох станціях, де пасажири самостійно проходять реєстрацію. Переваги в таких діях мають лише представники служби правоохорони. Порівнюючи скановане обличчя пасажира з його документом, система дозволяє перевірити людину без участі персоналу. А тому виключає помилки, які ми звикли називати “людським фактором”.
Приклад. У Лондоні система Live Facial Recognition допомогла поліції за три місяці 2023 року заарештувати 10 небезпечних злочинців. Вона ідентифікувала їх серед натовпу, тоді як поліціянти могли б їх не помітити.
Загалом схема виграної справи завдяки “фототокарточці” популярна здавна. Її ще Жеглов для Шарапова запровадив, ага.
Прогнозування злочинів
Новітні технології допомагають поліції передбачати, де і коли може статися злочин. Для цього спеціальні алгоритми аналізують дані про попередні правопорушення та виявляють райони з підвищеним ризиком. Прикладом може стати система Predictive Policing, яка створює “гарячі точки”, базуючись на попередній інформації. Це, звісно, полегшує роботу правоохоронців. Зокрема, можна ефективніше планувати дії груп реагування. Але поки що результативність такої роботи поліції залишається під питанням.
Приклад. Дослідження функціонування системи Predictive Policing, на жаль, продемонстрували, що її прогнози не завжди точні. У 2023 році The Markup опублікував статтю, де повідомляється: ефективність алгоритму Geolitica (раніше відома, як Predictive Policing) у місті Плейнфілд, Нью-Джерсі, становила менше як 1%.
Можна припустити, що генеративний мозок не завжди готовий “мислити, як злочинець”? Можливо, ШІ уявив себе Бетменом і розраховував, що буде мати справу з похмурим Готемом. А там кримінал на кожному кроці, тому не прогадаеш.
Боротьба з кіберзлочинністю
Сучасні системи зі штучним інтелектом стежать за інтернет-трафіком і шукають підозрілі дії, схожі на хакерські атаки або незаконну діяльність. Ці технології у всьому світі направлені на виявлення та запобігання кіберзагроз, а також захист важливих комп’ютерних систем чи особистих даних користувачів.
Приклад. Європол використовує ШІ для аналізу даркнет-ринків. Завдяки цим технологіям вдалося розкрити міжнародну мережу наркоторгівлі – алгоритм виявив аномальні фінансові потоки, які залишилися непомітними для традиційних методів. Глобальне розслідування викрило ймовірну російську мережу відмивання грошей на мільярд доларів. Успіх цієї справи став можливий, завдяки скоординованим діям міжнародних слідчих під керівництвом National Crime Agency.
Тут спрацював безвідмовний принцип: гуртом і батька бити легше. Умовний генеративний комісар Катані задав напрямок, а правоохоронці, у зв’язці, видали гарний результат.
Що пропонує ШІ правоохоронцям
Тож, розмірковуючи про переваги співпраці ШІ та органів правопорядку, можемо виділити основні пункти.
Швидкість і ефективність
Якщо раніше розслідування могло тривати місяці або навіть роки, завдяки праці інтерактивного Холмса цей процес здатен скоротитися до лічених годин або днів.
Зниження людського фактора
Зрозуміло, що люди можуть припускатися помилок через втому, суб’єктивність або недостатню уважність. ШІ допомагає мінімізувати ці ризики, пропонуючи неупереджений аналіз доказів.
Розширення можливостей для слідчих органів
Так, саме ШІ дозволяє скоро виявляти складні шахрайські та кримінальні схеми, які могли б залишитися непоміченими при звичайному аналізі.
Які ризики має впровадження ШІ
- Етичні питання та загроза приватності. Чи нормально, коли держава може відстежувати кожен рух людини? Китайська система Skynet (Тяньван) є найбільшою у світі і контролює 600 мільйонів камер. Вони можуть розпізнавати обличчя та переміщення людей. Це допомагає ловити злочинців, але водночас використовується для стеження за політичними активістами та іншими групами населення.
- Можливість зловживань. Технології можуть працювати як на захист, так і проти громадян. Наприклад, у 2021 році влада Білорусі застосувала розпізнавання облич для ідентифікації учасників протестів.
- Помилки алгоритмів. Алгоритми не завжди точні. У США чоловіка на ім’я Роберт Вільямс помилково заарештували через збій у системі розпізнавання облич.
Майбутнє ШІ у правоохоронній сфері
Технології продовжують розвиватися. Правоохоронці дедалі більше покладаються на ШІ у своїй роботі. Європол тестує ШІ, що прогнозує злочини за аналізом соцмереж. ЄС розробляє AI Act, який обмежить використання розпізнавання облич у публічних місцях. Очікується розвиток нових технологій, таких, як квантові обчислення та вдосконалені біометричні сенсори. Крім того, країни посилюють співпрацю у сфері кібербезпеки.
ШІ вже змінив методи роботи поліції, прискорив розслідування та допоміг у боротьбі зі злочинністю. Але разом з цим з’являються нові виклики, зокрема етичні питання, ризики зловживань та технічні обмеження.
Чи стане штучний інтелект рівноправним членом команди оперативників? Це залежить від того, як суспільство врегулює його використання. І від думки місс Марпл, безумовно.
