Закон Європейського Союзу про штучний інтелект, або Закон ЄС про ШІ, офіційно визнаний Європейською комісією першим у світі комплексним законодавчим актом у цій сфері. Після багаторічної розробки він поступово набирає чинності для 27 країн-членів ЄС та їхніх 450 мільйонів жителів. Важливо, що цей регламент не обмежується територією Європи — він також впливає на іноземні компанії, які працюють на європейському ринку.
Про це нам розповідає видання Techcrunch.
Закон поширюється як на розробників ШІ-систем, так і на користувачів постачальників і впроваджувачів. Це створює правову базу, яка регулює відповідальне застосування штучного інтелекту у різних сферах, від інструментів для перевірки резюме до банківських сервісів. Тепер всі сторони мають чіткі правила гри. Більше про цей закон видання AI360 розповідали у своїй статті.
Мета та підходи закону: баланс між інноваціями та безпекою
Основна мета Закону ЄС, це забезпечити єдину правову базу для вільного руху ШІ-продуктів і послуг усередині ЄС. Це також покликання сприяти довірі суспільства до штучного інтелекту і створити рівні умови для бізнесу в усіх країнах-членах. Водночас закон встановлює високі стандарти безпеки, захисту прав людини та навколишнього середовища.
Закон покликаний підтримувати “людиноорієнтований” і “надійний” ШІ, що враховує як інновації, так і запобігання ризикам. Застосовується ризик-орієнтований підхід: заборонено використання ШІ з неприйнятним ризиком, а для “високоризикових” сценаріїв введено жорсткі правила контролю. Менш ризикові системи отримують більш лояльний режим.
Закон ЄС про ШІ почав набирати чинності 1 серпня 2024 року, проте його повне впровадження розтягнеться на кілька років. Перший важливий термін 2 лютого 2025 року, заборонив деякі небезпечні практики, як-от нецільовий скрапінг інтернету та використання відеоспостереження для створення баз даних облич.
Наступний етап, 2 серпня 2025 року, стосується моделей штучного інтелекту загального призначення (GPAI). Такі моделі можуть виконувати широкий спектр завдань, але разом із цим несуть системні ризики, наприклад, щодо безпеки чи контролю над автономними системами. Для нових постачальників введено суворіші вимоги, а вже існуючі мають час до 2 серпня 2027 року для відповідності.
Штрафи, виклики та позиції технологічних компаній
Закон передбачає жорсткі штрафи — до 35 мільйонів євро або 7% світового річного обороту за порушення заборонених практик. Постачальники моделей GPAI можуть отримати штрафи до 15 мільйонів євро або 3% обороту. Ці санкції мають стимулювати відповідальність навіть найбільших гравців.
Деякі технологічні компанії зустріли нові правила з обережністю. Google погодилася підписати добровільний кодекс практики GPAI, проте з певними застереженнями. Meta ж висловила різку критику, вважаючи, що регуляція ЄС загрожує інноваціям та створює правові невизначеності.
Європейські компанії також висловлюють стурбованість темпами та суворістю імплементації. У липні 2025 року група генеральних директорів з різних країн закликала Брюссель відкласти ключові вимоги на два роки. Проте ЄС твердо стоїть на своєму, плануючи дотримуватися визначених термінів.
