Спільне дослідження, проведене науковцями з Університету Ессекса, Музею природної історії та дослідницького інституту штучного інтелекту Cross Labs Cross Compass у Великій Британії, підтвердило правоту обох науковців.
Результати дослідження опубліковано в журналі Communications Biology.
Чарльз Дарвін вважав, що у самців різноманітніший зовнішній вигляд завдяки вибору самок, які оцінюють їхню привабливість. Альфред Рассел Воллес, зі свого боку, стверджував, що такі відмінності пояснюються саме природним добором, а не статевим.
Для проведення дослідження були відібрані метелики виду Птахокрилка королеви Олександри (Ornithoptera alexandrae), відомі своїми яскравими забарвленнями. Було проаналізовано 16 734 зображень цих комах обох статей із колекції Музею природної історії.
Еволюційні зміни у самців цього виду значно помітніші, ніж у самок. Самки довгий час залишалися недостатньо вивченою групою через менш очевидні зовнішні відмінності. Використання штучного інтелекту в дослідженні дозволило виявити ці приховані різниці, які раніше було важко помітити.
З’ясувалося, що обидва науковці були праві: самці демонструють ширше розмаїття зовнішніх ознак, але й самки мають свої малопомітні, але важливі відмінності.
Дженніфер Катхілл зі Школи наук про життя Університету Ессекса зазначила, що використання штучного інтелекту дало змогу глибше зрозуміти еволюційні процеси та їхній вплив на біорізноманіття.
“Аналізуючи фотографії Птахокрилок, ми виявили, що стать відіграє важливу роль у еволюційних змінах, зокрема у формуванні характерних кольорів і візерунків самців“, — зазначила Катхілл.
Дослідження також показало, що в деяких випадках самки демонструють більшу фенотипічну різноманітність, ніж самці, підсумувала вона.
Дарвін і Воллес, які одночасно розробляли теорії еволюції, хоч і мали різні погляди, завжди зберігали взаємну повагу. Дарвін навіть зазначив у своєму листі до колеги, що цінує відсутність заздрості між ними.
