У травні цього року в Берклі, Каліфорнія, відбулася подія, яка залишила тридцятку провідних математиків світу приголомшеними. Їх зібрали не для конференції, а для інтелектуального змагання з нейромережею від OpenAI. Деякі вчені прибули навіть з-за океану — зокрема з Великої Британії.
Про це повідомляє SCIAM.
Мета зібрання — протестувати чат-бот на базі штучного інтелекту, здатного розв’язувати математичні задачі високого рівня. Протягом двох днів учасники навмисно створювали складні задачі, аби перевірити межі можливостей цього бота. І результати шокували навіть найвибагливіших професорів.
«Мої колеги сказали, що ця модель вже близька до рівня математичного генія», — розповідає Кен Оно, провідний математик з Університету Вірджинії і головний суддя змагання.
Мова йде про модель o4-mini — компактну, але потужну версію великої мовної моделі (LLM), розроблену OpenAI. Вона тренувалася не лише на текстах, а й на спеціалізованих математичних задачах з участю людей. Такий підхід дав змогу створити систему, здатну не просто давати відповіді, а й проходити шлях логічних міркувань, що раніше було недосяжним для LLM.
Схожі можливості має й Gemini 2.5 Flash від Google, але саме o4-mini стала зіркою цього експерименту. Її ключова перевага це гнучкість і здатність до адаптивного мислення, що дозволяє їй вирішувати задачі, які залишаються недоступними для інших моделей.
Як штучний інтелект здолав межі людської логіки
Щоб об’єктивно оцінити можливості o4-mini, OpenAI залучила некомерційну організацію Epoch AI, яка створила 300 унікальних математичних задач, рішення яких ніколи не публікувалися. Класичні LLM провалили тест. Найкращі з них змогли впоратися менш ніж із 2% завдань. Але o4-mini вийшла на абсолютно новий рівень.
До проєкту залучили Елліота Глейзера — молодого доктора філософії з математики. У межах ініціативи FrontierMath він перевіряв, на що здатна модель. Спочатку вона впевнено вирішувала до 20% задач для студентів і аспірантів. Але справжній виклик почався з четвертого рівня — задач, які могли б скласти лише кілька людей у світі. Їх надсилали через захищений месенджер Signal, щоб уникнути витоку і ненавмисного навчання моделі.
Найцікавіше: кожна задача, яку бот не міг вирішити, приносила автору $7500. Це перетворило проєкт на змагання з великими інтелектуальними та матеріальними ставками.
Несподіваний прорив і страх перед майбутнім
У розпал зустрічі Кен Оно запропонував задачку, яку фахівці з теорії чисел вважали б відкритою науковою проблемою. І хоча він був упевнений у складності завдання, бот витратив лише 10 хвилин на розв’язання. Спочатку він дослідив літературу, потім спростив питання до навчального варіанту і лише після цього вивів повне рішення. Завершив все фразою: «Цитування не потрібне, бо загадкове число обчислив я!»
«Це було майже нахабно, він мислив, як справжній науковець і це дійсно тривожно», — каже Оно.
Хоча врешті дослідники таки змогли знайти 10 задач, які поставили ШІ в глухий кут, враження від його інтелектуальних здібностей залишилися сильними. Ян Хуей Хе з Лондонського інституту математичних наук порівняв роботу моделі з талановитим аспірантом, а можливо — навіть кращим. До того ж o4-mini працював набагато швидше за людину — те, що вчені вирішують тижнями, бот робив за хвилини.
ШІ все ж таки змінює майбутнє математики
Попри інтелектуальну ейфорію, експерти залишаються обережними. Вони попереджають, що впевненість у відповідях моделі не завжди є гарантією істини. «Це вже не просто докази, це докази за допомогою залякування», — жартує Хе. — «Якщо бот говорить переконливо, люди йому вірять».
Завершальна частина зустрічі була присвячена дискусії про майбутнє математики. Група обговорювала потенційний «п’ятий рівень». Задачі, які не під силу навіть геніальним математикам. Якщо ШІ зможе вирішувати такі, роль людей у цій сфері докорінно зміниться. Математики можуть перетворитися на кураторів і творців завдань, які співпрацюють з машинами — як професори з аспірантами.
«Головне — розвивати креативність саме це те, що відрізнятиме людину від машини у вищій освіті», – підкреслює Оно.
На завершення він додає: «Недооцінювати загальний штучний інтелект — велика помилка. Ці моделі вже зараз випереджають більшість найкращих студентів світу».
Також нещодавно редакція сайту AI360 розповідала у своїй статті про те, як штучний інтелект на знімальному майданчику працював не гірше режисерів. Тож це кінець епохи чи нова ера?
«Мотор! Камера! ШІ!». Саме так можуть починатися зйомки у недалекому майбутньому. Вже сьогодні нейромережа створює акторів з нуля, алгоритми генерують сценарії, а ШІ надає корисні поради режисеру. Тобто, тенденція очевидна: людина поступово здає свої ролі. Звучить як наукова фантастика? Та ми вже живемо в цьому сюжеті. Питання тільки одне: хто насправді знімає кіно – людина чи машина?
