Міністерство оборони України опрацьовує можливість створення випробувального полігону для тестування новітніх технологій у сфері розмінування. Особливу увагу приділяють використанню штучного інтелекту (ШІ). Він здатний прискорити виявлення вибухонебезпечних предметів і зробити процес гуманітарного розмінування більш безпечним. Впровадження таких технологій дозволить суттєво знизити ризики для саперів, які працюють у небезпечних зонах, а також мінімізувати загрозу для цивільного населення.
Про це повідомляє MOD.
Застосування сучасних алгоритмів аналізу даних допоможе значно скоротити час, необхідний для дослідження підозрілих територій. Наприклад, нейромережі зможуть автоматично ідентифікувати мінні загородження за супутниковими та аерофотознімками, а роботизовані платформи – проводити детальний огляд місцевості. Такі технології вже довели свою ефективність у розвідці та військовій логістиці, а їх інтеграція у протимінну діяльність стане ще одним кроком до підвищення безпеки в Україні.
Співпраця з міжнародними партнерами
Ідея створення полігону обговорювалася під час зустрічі представників Міністерства оборони, Міністерства економіки, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Програми розвитку ООН та інших міжнародних організацій. Учасники наголосили на важливості апробації інноваційних рішень та обміну досвідом між українськими й закордонними фахівцями. Особливої уваги заслуговує спільна робота над удосконаленням алгоритмів ШІ. Ці алгоритми будуть застосовуватися для сканування місцевості та автоматичного розпізнавання вибухонебезпечних об’єктів.
Україна вже має позитивний досвід співпраці з міжнародними партнерами у впровадженні сучасних технологій у військовій сфері. Наприклад, за підтримки західних країн у Збройних силах України використовуються безпілотні літальні апарати, які оснащені системами штучного інтелекту для розвідки та коригування вогню. Ці ж принципи можуть бути застосовані й у процесах розмінування, що дозволить значно підвищити ефективність роботи українських саперів.
Полігон як центр досліджень та навчання
Представниця Національного органу протимінної діяльності Ольга Дробот заявила, що полігон може стати унікальною платформою для проведення спільних досліджень, випробувань і навчань. Заплановано, що на цій базі тестуватимуть різні методи розмінування, включаючи автоматизовані системи, які працюватимуть на основі ШІ. Це дозволить значно прискорити процес очищення територій та підвищити точність визначення небезпечних зон.
Окрім того, полігон стане місцем підготовки військових інженерів і саперів, які опановуватимуть новітні технології.
Українські спеціалісти матимуть змогу працювати з передовими системами аналізу даних, які застосовуються у країнах НАТО. Це дасть змогу не лише підвищити рівень безпеки під час виконання завдань, а й сприятиме інтеграції українських сил оборони у загальноєвропейську систему протимінної безпеки.
Інноваційні підходи у протимінній діяльності
Під час зустрічі сторони обговорили можливість використання ШІ для аналізу супутникових та аерофотознімків, що дозволить значно покращити картографування замінованих територій. Такі алгоритми вже застосовуються у військовій сфері для виявлення ворожої техніки та укріплень, а тепер можуть бути адаптовані для цивільного гуманітарного розмінування. Учасники зустрічі наголосили, що автоматизація процесу значно підвищить швидкість очищення територій та дозволить швидко реагувати на загрози.
Українська армія вже активно застосовує штучний інтелект у бойових діях, зокрема у сфері управління безпілотними системами та кібербезпеки. Військові аналітичні центри використовують нейромережі для розпізнавання ворожих позицій, аналізу радіоперехоплень та прогнозування можливих дій супротивника. Подібні підходи можуть значно змінити методи протимінної діяльності, зробивши їх більш точними, швидкими та безпечними для операторів.
Нещодавно редакція сайту AI360 писали про те, що Україна переходить на цифрові технології, де штучний інтелект починає працювати у сфері геології. Україна планує інтегрувати штучний інтелект у сферу геології, про що повідомив голова Державної служби геології та надр Роман Опімах на своїй фейсбук-сторінці.
