Томас Вольф, співзасновник Hugging Face і головний науковий співробітник, висловив сумніви щодо здатності сучасного штучного інтелекту (ШІ) здійснювати наукові прориви. На відміну від багатьох інших лідерів індустрії, які стверджують, що ШІ може революціонізувати науку. Вольф вважає, що без кардинальних змін у дослідженнях ця технологія залишиться лише «людьми на серверах».
Про це інформує Techcrunch.
У своєму есе, опублікованому в X, Вольф зазначив, що нинішні підходи до розробки ШІ не ведуть до створення систем, здатних до нестандартного мислення. За його словами, штучний інтелект не може задавати несподівані питання чи здійснювати наукові відкриття, які заслуговують на Нобелівські премії.
Вольф пояснює, що сучасні алгоритми штучного інтелекту лише узагальнюють наявні знання, але не здатні поєднувати раніше непов’язані ідеї для створення чогось справді нового. Він наводить як приклад видатних науковців на кшталт Ньютона чи Ейнштейна, які не просто добре засвоювали інформацію, а ставили питання, що суперечили загальноприйнятим уявленням.
Він підкреслює, що, навіть маючи доступ до більшої частини Інтернету, ШІ не генерує проривних ідей. Фактично, він просто відтворює те, що вже було створено людиною, а його здатність до самостійного мислення залишається обмеженою.
Критика поточних підходів до розвитку ШІ
Деякі експерти, включаючи колишнього інженера Google Франсуа Шолле, поділяють думку Вольфа. Вони наголошують, що штучний інтелект може ефективно запам’ятовувати та повторювати шаблони мислення, але йому бракує справжньої творчості та здатності генерувати абсолютно нові концепції.
Вольф стверджує, що сучасні лабораторії штучного інтелекту фактично створюють лише «дуже слухняних студентів», а не революціонерів у науці. На його думку, алгоритми ШІ не мають мотивації кидати виклик усталеним знанням або формулювати гіпотези, які виходять за межі того, що їм було запропоновано під час навчання.
Як змінити підхід до розвитку ШІ
На думку Вольфа, одним із ключових факторів, що стримує розвиток штучного інтелекту, є «криза оцінювання». Він вказує на те, що більшість сучасних тестів для перевірки ШІ побудовані на запитаннях із чіткими, заздалегідь відомими відповідями.
Як вирішення проблеми він пропонує змінити сам підхід до розвитку технології. На його думку, штучний інтелект має навчитися ставити «сміливі контрфактичні запитання», генерувати нові гіпотези на основі мінімальних підказок і пропонувати ідеї, що можуть суперечити загальноприйнятим знанням.
Вольф визнає, що реалізація такої стратегії буде складною, але він переконаний, що саме в цьому напрямку варто рухатися. На його думку, майбутнє науки залежить не від ШІ, який знає всі відповіді, а від того, який здатний ставити несподівані питання, що змінюють хід людських знань
Раніше редакція сайту AI360 писали про те, що Британія інвестує £35 млн, щоб приєднатися до програми дослідження напівпровідників ЄС. В рамках узгоджених зусиль зі зміцнення своєї напівпровідникової промисловості та забезпечення технологічної автономії Британія пообіцяла виділити 35 мільйонів фунтів стерлінгів для участі в програмі дослідження напівпровідників Європейського Союзу.
