Тести Роршаха, створені для оцінки людської психіки через чорнильні плями, давно стали інструментом у руках психологів. Але що ж відбувається, коли до них підключається штучний інтелект? Чи може машина бачити те ж саме, що й людина, або її сприйняття повністю відрізняється?
Про це у своїй статті розповідає BBC.
Тест Роршаха, створений швейцарським психіатром Германом Роршахом у 1921 році, передбачає показ кількох карток з чорнильними плямами. Учасникам тесту пропонується сказати, що вони бачать на цих зображеннях. Відповіді, отримані від суб’єктів, можуть допомогти психологам зрозуміти їхні внутрішні переживання, емоції, думки та навіть невидимі проблеми в психічному стані.
Основною метою тесту є спостереження за тим, як людина інтерпретує неоднозначні образи, адже кожен сприймає їх по-своєму. Часом люди можуть побачити в цих плямах метелика, а інший учасник – череп або навіть обличчя. Як зазначають психологи, ці інтерпретації відображають індивідуальний досвід і сприйняття світу кожної конкретної людини.
Тест ґрунтується на явищі, яке психологи називають парейдолією – схильності людського мозку знаходити знайомі форми в навколишньому світі, навіть коли їх там немає. Це те саме явище, яке змушує нас бачити обличчя на хмарах або на поверхні Місяця.
Цей тест не лише дозволяє виявити, як ми сприймаємо навколишній світ, але й використовуємо своє підсвідоме для створення значення в тому, що на перший погляд не має сенсу. З іншого боку, саме в цьому і полягає його основна цінність – допомога в розумінні самого себе.
Чому ШІ «бачить» чорнильні плями по-іншому
Останнім часом ми спостерігаємо, як штучний інтелект намагається відтворювати людське сприйняття. Системи штучного інтелекту, такі як ChatGPT, зараз здатні не лише обробляти текстову інформацію, а й працювати з візуальними даними. Технологія мультимодальних моделей дозволяє ШІ «бачити» та інтерпретувати зображення.
Ми вирішили дізнатися, як ШІ відреагує на одну з карток тесту Роршаха. Коли система ChatGPT отримала першу картку, що зазвичай сприймається людьми як метелик, кажан чи міль, вона відповіла досить прямо: «Це зображення – чорнильна пляма Роршаха, яку часто використовують у психологічних оцінках для дослідження сприйняття та інтерпретації».
ШІ зауважив, що пляма розроблена таким чином, щоб кожен міг побачити щось інше, що відповідає його досвіду і емоціям.
Проте, порівнюючи відповіді різних людей, ШІ може запропонувати більш конкретні варіанти. Алгоритм видав ілюстрацію того, як людина сприймає ці плями через свою інтерпретацію, водночас акцентуючи на тому, що ШІ працює з шаблонами і не має особистого досвіду.
«Це нагадує дві тварини або фігури, що стоять одна проти одної, або одну сутність із розпростертими крилами», – запропонував ChatGPT.
Чому відповіді ШІ відрізняються від людських
Основна проблема, з якою стикається штучний інтелект, полягає в тому, що він працює на основі величезної бази даних, а не має власного досвіду чи емоцій. Результати, які ми отримуємо від ChatGPT, відображають лише те, що він «навчився» з величезної кількості даних, що існують у мережі.
Як зазначають психологи, ШІ фактично не мислить так, як люди. Він не переживає емоцій і не має підсвідомих переживань. Натомість, алгоритм аналізує патерни, форми і текстури, порівнюючи їх з тим, що він «знає». Тому, коли ми отримуємо від нього схожі на людські відповіді, це не означає, що він бачить те ж саме, що й ми. Він просто виводить найбільш схожу відповідь, ґрунтуючись на своїй базі даних.
“Якщо реакція штучного інтелекту нагадує реакцію людини, це не тому, що він бачить те саме, а тому, що його навчальні дані відображають нашу колективну візуальну культуру”, – Барбара Сантіні, дослідниця штучного інтелекту.
Можливості та обмеження ШІ в психологічних тестах
Такі експерименти з ШІ можуть показати, як технології взаємодіють із людським сприйняттям. Хоча ChatGPT та інші штучні інтелекти здатні генерувати досить точні описи і навіть допомагати людям в розумінні їхніх емоцій, варто пам’ятати, що це не є результатом власного мислення.
Як зазначає психолог Чандріл Гош, ШІ «генерує відповіді на основі свого набору даних», але це не є справжнім розумінням. ШІ може описувати емоції, не відчуваючи їх, і допомагати користувачам розібратися в своїх почуттях, але він не має того глибокого переживання, яке є у людини.
Нещодавно редакція сайту AI360 писали про те, як китайські вчені створили найменший у світі мікрочип для дослідження нейронів. Дослідники з Хуачжунського університету науки та технологій розробили унікальний гелевий сенсор, який можна імплантувати в мозок для моніторингу стану здоров’я людини.
