Під час двосторонньої розмови, яка може бути голосовою або текстовою, особини відповідатимуть так, ніби вони ще живі.
Про це нас інформує BBC.
Відвідувачі музею зможуть спілкуватися з експонатами завдяки ШІ
Зоологічний музей Кембриджського університету впровадив нову ініціативу, що дозволяє відвідувачам спілкуватися з тваринами за допомогою генеративного штучного інтелекту. Програма розрахована на місяць і дасть можливість відвідувачам за допомогою QR-коду на виставці розпочати діалог із 13 унікальними експонатами, включаючи вимерлого птаха додо, скелети нарвала та синього фінвала.
За словами Джека Ешбі, помічника директора музею, ця ініціатива спрямована на те, щоб зацікавити відвідувачів природною історією та допомогти їм краще зрозуміти особливості експонатів. Користувачі зможуть ставити запитання, а штучний інтелект надаватиме відповіді, моделюючи точку зору тварин і спираючись на наукові дані.
«Нам цікаво дізнатися, чи спрацює це і чи змінить спілкування з тваринами ставлення людей до них – чи стане тарган більше подобатися, наприклад, тому, що його голос почують?» – каже Містер Ешбі
Інноваційний підхід до спілкування з природою
Ініціатива стала можливою завдяки співпраці з компанією Nature Perspectives, яка використовує ШІ для того, щоб допомогти установам ефективніше залучати публіку. Співзасновник компанії Гал Занір пояснив, що метою проєкту є посилення зв’язку між людиною і природою, що допоможе зменшити байдужість до втрати біорізноманіття. Він також підкреслив, що жоден інший музей не пропонує подібного досвіду – прямого діалогу з експонатами.
Штучний інтелект на службі науки
Для забезпечення точності відповідей ШІ було налаштовано на основі наукових даних, які ретельно відібрали експерти в галузі екології. Хоча ШІ використовуватиме доступні знання, він віддаватиме перевагу перевіреним науковим фактам, що гарантує якість інформації, яку отримуватимуть відвідувачі.
Серед експонатів, які братимуть участь у проєкті, – червона панда, червоний метелик-адмірал, викопний скелет гігантського лінивця, а також модель Іхтіостеги. Організатори сподіваються, що цей проєкт сприятиме не лише розвитку освіти, але й наукових досліджень та залученню громадськості до питань охорони природи.
