Чи здатен штучний інтелект визначити ваші емоції? За даними компаній, що розробляють системи розпізнавання емоцій, відповідь позитивна. Технології на основі ШІ аналізують біометричні дані, як-от вираз обличчя, тон голосу чи пульс, щоб визначити емоційний стан людини.
Про це інформує TechXplore.
На глобальному ринку системи розпізнавання емоцій стають все популярнішими: у 2022 році їх оцінювали в 34 мільярди доларів США, а до 2027 року прогнозується зростання до 62 мільярдів доларів. Австралійський стартап inTruth Technologies уже наступного року планує презентувати пристрій, який у реальному часі відстежуватиме емоції користувачів за фізіологічними показниками.
Однак попри можливості технології, вчені сумніваються у науковій обґрунтованості таких систем, адже емоційні прояви значно залежать від культурного, особистісного й контекстуального середовища.
Багато дослідників критикують системи розпізнавання емоцій через їхню ненадійність. У 2019 році група експертів дійшла висновку, що немає жодних об’єктивних показників, які б стабільно й точно визначали емоційні стани людини. Наприклад, підвищення вологості шкіри не завжди означає гнів – усе залежить від індивідуальних реакцій.
Засновниця inTruth Technologies Ніколь Гібсон визнає, що технології розпізнавання емоцій мають труднощі, але стверджує, що інноваційні підходи здатні змінити ситуацію.
Ризики дискримінації та заборони використання систем розпізнавання емоцій
Європейський Союз заборонив використання систем розпізнавання емоцій на робочих місцях, крім медичних чи безпекових причин. Тим часом в Австралії подібні системи не мають належного регулювання. Відомо, що деякі компанії вже використовують такі технології. Наприклад, американська компанія HireVue пропонувала аналіз емоцій у відеоінтерв’ю для оцінки кандидатів, але відмовилася від цієї функції у 2021 році після скарг щодо упередженості. Попри ризики, австралійські роботодавці можуть знову звернутися до систем ШІ для моніторингу співробітників. Відсутність чіткого регулювання створює ризики для конфіденційності та прав працівників.
Системи розпізнавання емоцій піддаються критиці за дискримінацію за такими ознаками:
- Раса.
- Стать.
- Інвалідність.
Наприклад, експерименти показали, що темношкірих людей частіше ідентифікують як злих, навіть якщо вони посміхаються. Також такі системи менш точні для груп, які не представлені в навчальних даних.
Якщо говорити про конфіденційність, збирання даних про емоції без відома співробітників порушує права людини. Використання таких технологій може створити середовище надмірного контролю, що підриває довіру між роботодавцем і працівниками.
Попри зростання інтересу до систем розпізнавання емоцій, вони залишаються спірними через низку наукових, юридичних і моральних питань. Їх впровадження потребує чіткого регулювання, щоб уникнути дискримінації та порушення прав людини.
Штучний інтелект, що здатен аналізувати емоції, має величезний потенціал, але одночасно потребує відповідального й етичного підходу до його застосування.
Раніше редакція AI360 вже писала про заборону та введення жорстких правил Європейським Союзом, для врегулювання Штучного Інтелекту.
