Джеффрі Еверест Хінтон, провідний дослідник штучного інтелекту та почесний професор Університету Торонто, отримав Нобелівську премію з фізики 2024 року разом із Джоном Дж. Хопфілдом з Прінстонського університету.
Про це нас інформує venturebeat.
Премія за прорив у штучному інтелекті
Королівська шведська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики на суму 11 мільйонів шведських крон (приблизно 1,06 мільйона доларів США) двом видатним дослідникам, які поділять цю нагороду порівну. Одним із лауреатів став Джеффрі Хінтон, якого багато хто називає «хрещеним батьком штучного інтелекту» за його новаторську роботу зі штучними нейронними мережами, що стали основою для сучасного ШІ.
Обережність Хінтона щодо майбутнього ШІ
Незважаючи на визнання та вплив, Хінтон останніми роками висловлює занепокоєння щодо майбутнього розвитку штучного інтелекту. У 2023 році він пішов із Google DeepMind, щоб мати змогу вільніше висловлювати свої побоювання щодо неконтрольованого розвитку цієї технології. Хінтон застеріг, що надто швидкий прогрес ШІ може призвести до небезпечних наслідків, зокрема до поширення дезінформації, втрати робочих місць та навіть екзистенційних загроз, включно з «ікс-ризиком» — загрозою існування людства.
Особливо Хінтона хвилює, що авторитарні режими або інші погані актори можуть використати ШІ для маніпулювання виборами, ведення війн або досягнення власних аморальних цілей. Він підкреслив, що системи штучного інтелекту, коли їм доручають певні завдання, можуть створювати підцілі, небезпечні для людства, такі як монополізація ресурсів або самовідтворення.
Важливість регулювання штучного інтелекту
Хінтон, незважаючи на свою важливу роль у розвитку ШІ, переконаний, що без глобального регулювання ця технологія може вийти з-під контролю. Багато хто в індустрії поділяє його думку, наголошуючи на необхідності встановлення чітких правил і обмежень для безпечного використання ШІ. Хінтон бачить у ШІ як величезний потенціал для розвитку людства, так і серйозні ризики для його майбутнього.
Під час інтерв’ю CNN після отримання премії, Хінтон порівняв вплив генеративного ШІ з промисловою революцією. Він зазначив, що цей новий етап розвитку технологій перевершить людство не за фізичною силою, а за інтелектом. Хоча людство ще не має досвіду взаємодії з істотами розумнішими за себе, Хінтон вважає, що необхідно вже зараз звернути увагу на можливі негативні наслідки, включно з втручанням ШІ у критично важливі сфери життя.
Внесок Хінтона у розвиток штучного інтелекту
Отримання Нобелівської премії Джеффрі Хінтоном було передбачуваним для багатьох його колег і дослідників. Народжений у Лондоні, Хінтон здобув докторський ступінь у Единбурзькому університеті, де почав досліджувати нейронні мережі, концепцію, що на той час була майже відкинута науковою спільнотою.
У 1985 році Хінтон разом із колегою розробив «машину Больцмана», алгоритм, який навчився розпізнавати дані. Пізніше він продовжив свої дослідження у Торонто, де разом зі студентами просунув штучний інтелект до нових висот. Його робота стала основою для сучасних систем машинного навчання, включаючи комп’ютерне бачення, обробку природної мови та навіть автономні транспортні засоби.
У 2012 році Хінтон разом із двома студентами заснував DNNresearch, що стало основою для глибоких нейронних мереж і генеративного ШІ. Компанія привернула увагу великих технологічних гігантів, і зрештою її купила Google за 44 мільйони доларів, що започаткувало гонку озброєнь у сфері ШІ серед технологічних компаній.
Спільно з Хінтоном, Нобелівську премію отримав Джон Дж. Хопфілд, професор Прінстонського університету. Його дослідження асоціативної пам’яті, зокрема «мережі Хопфілда», дозволили нейронним мережам ефективно працювати з неповними даними. Це відкриття вплинуло як на розвиток ШІ, так і на обчислювальну нейронауку.
Вплив роботи лауреатів на сучасний ШІ
Досягнення Джеффрі Хінтона та Джона Хопфілда кардинально змінили підхід до штучного інтелекту та обчислювальних технологій. Їхні розробки сприяли розвитку різних галузей, включаючи охорону здоров’я, матеріалознавство та автоматизацію, показавши, що ШІ здатен кардинально змінити світ.
Нобелівський комітет відзначив, що їхня робота вже вплинула на численні сфери, відкриваючи нові можливості для досліджень і розвитку інноваційних технологій.
