Звичайне бажання потішити рідних стало для Марка Едвардса з Бордерса початком зовсім нового шляху. Хоч він і працює маркетинговим директором, чоловік вирішив використати сучасне програмне забезпечення зі штучним інтелектом, щоб створити відеомонтаж зі старих фотографій міста Джедбург. Головною аудиторією стали його бабуся Ізобель та дідусь Джордж. Після обробки зображень Марк отримав зворушливу відеороботу, яка викликала сильні емоції в рідних та справила враження на мешканців громади.
Про це у своїй статті розповідає BBC.
Натхнення родичів і позитивний відгук сусідів стали стимулом продовжити цю справу. Едвардс почав створювати схожі проєкти, вже охоплюючи й інші шотландські міста, зокрема Келсо та Галашілс. Його відео викликали неабиякий інтерес у соціальних мережах. Тисячі переглядів, репостів і позитивних відгуків з’явилися протягом кількох днів після публікації. Ще більше його мотивувала реакція літніх людей, які згадували молодість, переглядаючи знайомі вулиці з минулого.
Завдяки популярності та емоційному ефекту, роботи Марка почали використовувати як навчальний матеріал. Місцеві школи охоче інтегрували його відеомонтажі до уроків історії, що дозволило дітям краще уявити, як виглядали рідні міста у XIX–XX століттях. На записах можна побачити вуличні сцени, старі будівлі та інфраструктуру, якої вже давно не існує. Таке візуальне наповнення стало справжньою допомогою у вивченні минулого.
Сам Марк зізнається, що був вражений впливом своїх відео. Він зазначає, що отримує численні повідомлення від учителів, які розповідають, як учні з цікавістю сприймають новий підхід до шкільних тем. Деякі педагоги навіть повідомляли, що завдяки відео учні вперше зацікавилися місцевою історією. Для Марка це стало найкращим підтвердженням того, що його ініціатива має реальне значення для громади.
ШІ відкрив шлях до пам’яті поколінь
Не менш важливою аудиторією для відео стали літні люди. У межах програми “Активне життя людей похилого віку” в місті Галашілс відбулися покази, які зібрали понад два десятки глядачів. Для багатьох це була не просто ностальгія, а повернення до моментів, які вони зберігали у пам’яті десятиліттями. Наприклад, одна з глядачок, Моніка, згадала, як у дитинстві зустрічала батька на старому вокзалі після його повернення з Дюнкерка.
Інші учасники зустрічі також активно ділилися власними спогадами. Вони відзначали, що ще ніколи не бачили таких відео, які настільки точно передають атмосферу минулих років. Багато хто підкреслював, що ШІ дозволив буквально побачити те, що залишилося лише в пам’яті. Це стало справжнім емоційним досвідом для покоління, яке мало змогу пережити своє минуле знову — вже в сучасному цифровому форматі.
Попри широку популярність, головними поціновувачами творчості Марка залишаються його бабуся та дідусь. Вони були першими, хто побачив проєкт, і першими, кого він глибоко зворушив. Джордж, дідусь Марка, не приховує емоцій, коли переглядає відео, й каже, що для нього це, як подорож у часі. Хоча він і не зовсім розуміє, як працює технологія, результат викликає у нього щире захоплення.
Сам Марк продовжує знімати нові відео та експериментувати з можливостями штучного інтелекту. Він переконаний, що через рік чи два технічні можливості стануть ще ширшими, а це означає — ще більше можливостей зберігати культурну спадщину в нових формах. Він щасливий, що його робота знайшла такий широкий відгук і допомагає людям по-новому відчути своє коріння та минуле.
