Великий бізнес Європи вимагає відкласти введення в дію Закону про штучний інтелект (AI Act), який повинен остаточно запрацювати з серпня. Ініціатива виходить від 44 керівників провідних компаній. Серед них CEO Airbus і BNP Paribas, які звернулися з відкритим листом до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вони наголошують, що надмірно складні регуляції можуть зашкодити конкурентоспроможності європейського бізнесу у глобальній гонці за ШІ-лідерство. Усього під листом підписалися представники 110 компаній.
Про це повідомляє Finance Times.
Бізнес-лідери зазначають, що нечіткі вимоги закону створюють серйозні бар’єри для розвитку локальних лідерів галузі. Крім того, вони вважають, що закон у нинішньому вигляді ускладнює впровадження технологій штучного інтелекту у промисловості та інших сферах. Представники бізнесу просять надати дворічну відстрочку для AI Act, аби мати час для адаптації. Побоювання стосуються також того, що надмірне регулювання може загальмувати інновації.
Не лише великі корпорації занепокоєні новими правилами. Європейські стартапи та інвестори різко критикують AI Act, вважаючи його «бомбою уповільненої дії» для розвитку технологічного бізнесу. Понад 30 підприємців і венчурних капіталістів виступили проти нечітких положень, які стосуються регулювання універсальних моделей штучного інтелекту. Їхня ключова претензія – закон може створити нерівні умови для європейських стартапів у порівнянні з великими американськими гравцями.
Вони побоюються, що різниця у правовому полі між країнами ЄС зробить життя європейських технологічних компаній набагато складнішим. Стартапи бояться додаткових витрат на юридичний супровід та сертифікацію. Для великих корпорацій із США такі витрати менш критичні, що може посилити їхню перевагу. У підсумку є ризик, що інноваційна екосистема ЄС втратить темпи розвитку.
ЄС шукає компромісні рішення
Єврокомісія усвідомлює масштаби проблеми та намагається знайти компроміс. На початку липня в Брюсселі пройшла зустріч з американськими техногігантами, де обговорювали можливість пом’якшення правил. Зокрема, йшлося про створення «кодексу практики», який має допомогти компаніям, що працюють із потужними ШІ-моделями, як-от Google Gemini, Meta Llama чи OpenAI GPT-4, дотримуватися вимог AI Act. Хоча цей кодекс планували оприлюднити ще у травні, його публікацію відклали, і нині працюють над спрощеною версією.
Генна Вірккунен, технологічна очільниця ЄС, заявила, що кодекс має бути готовий до серпня. Його мета — підтримати промисловість і малий бізнес, аби уникнути надмірного адміністративного тиску. Водночас у Єврокомісії обговорюють можливе спрощення графіку впровадження AI Act. Хоча закон формально набув чинності у серпні 2024 року, більшість його ключових вимог почнуть діяти поступово впродовж наступних років.
AI Act став першим у світі комплексним законом, що регулює штучний інтелект. Документ ухвалено у травні 2024 року, і він передбачає класифікацію ШІ-систем за рівнем ризику — від мінімального до неприйнятного. Найсуворіші вимоги стосуються високоризикових систем, наприклад, тих, що використовуються у медицині або правоохоронних органах. Для таких рішень передбачено сувору сертифікацію та вимоги до прозорості.
Закон також повністю забороняє деякі види ШІ, такі як соціальний скоринг. Попри прагнення ЄС захистити права людини й безпеку користувачів, критики вважають документ занадто громіздким. На їхню думку, це може стримувати інновації та розвиток європейських технологічних компаній. Повна імплементація AI Act розтягнута аж до 2026 року, що дає бізнесу певний люфт для підготовки.
