У 2017 році Валерія Коган розпочала свою докторську програму з біоінформатики — науки, яка об’єднує біологію, математику та програмування для аналізу біологічних даних. Вона уявляла свою кар’єру пов’язаною виключно з медициною чи біологією.
Про це пише Techcrunch.
Але несподівано для себе Коган опинилася у сфері сільського господарства, яке почало активно використовувати новітні технології. Зокрема, бум штучного інтелекту наприкінці 2010-х відкрив для неї нові можливості.
Пропозиція зайнятися агротехнологіями надійшла від знайомого, який займався вирощуванням помідорів. Він шукав спеціаліста, який би допоміг адаптувати ШІ до потреб тепличного господарства. Ідея використати штучний інтелект для моніторингу здоров’я рослин зацікавила Коган. Її досвід у біоінформатиці виявився напрочуд корисним, адже основне завдання у цих галузях було схожим: швидка діагностика та виявлення проблем.

“Ми любимо клієнтів, які мають багато проблем, тому що це приносить нам багато даних, особливо якщо вони мають якісь смертельні захворювання», — жартує Коган.
Від ідеї до стартапу Fermata
У 2020 році Валерія заснувала стартап Fermata, який базується в Тель-Авіві. Його мета — використовувати комп’ютерний зір і штучний інтелект для моніторингу стану тепличних культур. Технологія аналізує знімки врожаю, зроблені звичайними камерами, і через спеціальний додаток попереджає фермерів про хвороби чи шкідників.
Спершу компанія зіткнулася з викликами. Наприклад, початкова ідея створити роботів для теплиць виявилася хибною. «Це була наша перша помилка, — згадує Коган. — Ми створили прототип робота, але, поговоривши з фермерами, зрозуміли, що їм це не потрібно». Цей досвід допоміг стартапу сконцентруватися на реальних потребах фермерів і розробити практичне рішення, яке включало лише програмне забезпечення та камери.

Однією з причин успіху Fermata стала її стратегія щодо роботи з даними. Компанія зберігає процес маркування даних всередині команди, що гарантує високу точність алгоритмів. Спочатку вони використовували відкриті дані, але згодом почали тренувати моделі на інформації, зібраній безпосередньо від клієнтів. Fermata навіть має власний науково-дослідний центр, де штучно заражають рослини, щоб вдосконалювати систему.
«Ми цінуємо клієнтів, які мають складні проблеми, бо це дає нам багато даних для навчання», — жартує Коган. Вона зазначає, що хоча фермерів хвороби рослин турбують, для їхньої команди це цінний матеріал для розвитку технології.
Партнерства та розширення
Спочатку Fermata намагалася співпрацювати з компаніями, які вже мали зв’язки із фермерами. Проте активний інтерес до ШІ у 2022 році змінив ситуацію. Сьогодні Fermata працює як напряму з тепличними господарствами, так і через партнерства з великими агротехнологічними компаніями, такими як Bayer та Syngenta.

На момент запуску компанія зосереджувалася на помідорах, але тепер активно працює над розширенням до інших культур. Fermata вже встановила понад 100 камер, а нещодавно залучила $10 мільйонів інвестицій у раунді серії А від європейської венчурної компанії Raw Ventures. Ці кошти підуть на масштабування проєкту, розширення відділу продажів та розвиток нових напрямів.
Fermata прагне досягти прибутковості до 2026 року, зберігаючи фокус на інноваціях та потребах клієнтів. Стартап планує розширити свій вплив не лише у сегменті помідорів, але й охопити інші культури. Валерія Коган вважає, що їхній підхід дозволить змінити уявлення про сільське господарство, зробивши його більш технологічним та ефективним за допомоги штучного інтелекту.
Раніше команда сайту AI360 писала про те, як New Holland запускає інноваційну систему управління фермерськими даними в режимі реального часу. FieldOps, новий інструмент для онлайн-управління агроданими в реальному часі, був представлений на виставці Agrishow 2024.

