Компанія Beewise вивела традиційне бджільництво на новий рівень. Вони представили роботизовану систему BeeHome — повністю автоматизований вулик з сонячними панелями, вбудованими сенсорами та штучним інтелектом. На вигляд він більше нагадує технічну установку, ніж місце для життя тисяч бджіл. Але саме така модернізація, за словами компанії, дає змогу краще контролювати здоров’я колоній, вчасно лікувати їх та реагувати на зміни довкілля.
Про це повідомляє прес-служба Bloomberg.
BeeHome вже встановлений у понад 300 тисяч точок по США. Здебільшого в регіонах вирощування культури, які залежать від запилення: мигдаль, фісташка та ріпак. Ця технологія — не лише заміна старого дерев’яного вулика, а повноцінна відповідь на кризу запилювачів, які масово гинуть через кліматичні зміни, шкідників і пестициди.
Глобальна загроза та ставка на інновації
З моменту початку кризи колоній у середині 2000-х років, США стикаються з рекордною смертністю бджіл. Це пряма загроза для сільського господарства: майже три чверті культур потребують запилення. Втрата бджолиних колоній, це ризик для врожаю на мільярди доларів. Саме тому Beewise залучила вже $170 млн інвестицій, з яких $50 млн — лише цьогоріч, у рамках серії D.
Як стверджує CEO компанії Саар Сафра, штучний інтелект та автоматизація здатні замінити до 90% польової роботи бджоляра. Однак питання залишається відкритим: чи готові фермери відмовитися від перевірених століттями методів на користь інновацій?
З часу винайдення класичного дерев’яного вулика Лангстрота у 1852 році бджільництво практично не змінювалося. Його простота дозволяє легко переміщати рамки, ділити колонії та збирати мед. Але нові виклики від кліща варроа до змін клімату потребують нових рішень.
Зараз комерційні вулики транспортують по США для запилення таких культур, як мигдаль. Наприклад, для 10 тисяч акрів горіхових садів фермеру потрібно до 20 тисяч вуликів, кожен з яких — це мікросвіт із 40 000 бджіл. Проблема в тому, що традиційні вулики перевіряють лише раз на тиждень, і за цей час колонія може загинути. Автоматизовані рішення, як BeeHome, можуть запобігти катастрофам в реальному часі.
Конкуренція в боротьбі за життя бджіл
Хоч Beewise і займає провідну позицію, вона не єдина, хто прагне врятувати бджіл за допомогою технологій. Компанії Dalan Animal Health розробляють вакцини проти бджолиних захворювань, а стартапи BeeHero і Beeflow впроваджують системи сенсорного моніторингу для традиційних вуликів.
Дослідники, зокрема з Університету штату Вашингтон, також інтегрують штучний інтелект у бджільництво, розпізнаючи стан бджіл, личинок і розплоду за допомогою комп’ютерного зору. Це дозволяє глибше розуміти здоров’я колоній і своєчасно реагувати на будь-які проблеми.
Поки що традиційні бджолярі не поспішають повністю відмовлятися від дерев’яних вуликів. Але Beewise вже планує отримати $100 млн доходу цього року і очікує прибутковість вже наступного. Це демонструє потенціал технологій у вирішенні не лише екологічної, а й аграрної кризи.
Бджоли залишаються ключовою ланкою продовольчої безпеки. А зростаюча роль штучного інтелекту в цій сфері лише підтверджує, що майбутнє запилення — за автоматизацією. Вибір між інновацією і традицією більше не є риторичним, коли на кону стоїть світовий врожай.
